Як зробити культуру споживання кави в Україні більш екологічною: уроки з експериментів, поведених у Львові

Текст: Ірина Миронова, Софія-Юлія Сидоренко, Валерія Кіт (ГО Нуль відходів Львів), Оксана Удовик (ПРООН в Україні)

Редагування: Юен Макдональд, Тетяна Кононенко, Юлія Гудошник (ПРООН в Україні)

Багаторазові горнята, їстівні горнята та гейміфікація – такі варіанти досягнення нульового рівня відходів (zero waste) було протестовано під час експерименту з використанням принципів кругової економіки. Як пройшов експеримент і що ми з нього дізналися – у нашій статті.

Відправна точка: принципи кругової економіки

Кругова (циркулярна) економіка нині вважається одним із важливих рішень, необхідних для сталого розвитку в світі. Фонд Еллен Макартур, який працює над прискоренням переходу до кругової економіки, описує цей процес таким чином: «На противагу поширеній нині моделі виробництва за принципом «видобути-виробити-викинути», яка неминуче продукує відходи, кругова економіка має на меті переосмислити економічне зростання, зосередившись на позитивних перевагах для всього суспільства. Це передбачає поступове відмежування економічної діяльності від споживання обмежених ресурсів та мінімізація відходів».

Після оприлюднення Європейського зеленого курсу (EU Green Deal), який Україна теж підписала, та Плану дій для циркулярної економіки в його рамках (Circular Action Plan), ідеї кругової економіки почали привертати більшу увагу як у Європі, так і в Україні.

Водночас більшість виробничих систем, які функціонують в Україні, не завжди відповідають вимогам часу і далекі від стандартів кругової економіки. Наприклад, на відміну від європейських країн, у нас суттєво нижчий рівень сортування і переробки відходів (понад 90% відходів потрапляє на звалища і лише приблизно 3% переробляється). Чи можна застосувати принципи кругової економіки до такої системи? Які перешкоди та каталізатори змін? Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН вирішила протестувати можливості застосування принципів кругової економіки в Україні на прикладі кавового бізнесу.

Змінюючи звички споживання кави у Львові

Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН познайомилась з ГО “Нуль відходів Львів”, що вже 4 роки працює у сфері попередження утворення відходів у Львові.

Львів славиться своїми кав’ярнями. А оскільки протягом останніх десяти років зростає популярність  кави з собою, разом з тим збільшується і використання одноразових горнят.

У 2019 році  ГО “Нуль відходів Львів” провела дослідження міських смітників, яке показало, що майже 20% сміття, відібраного із контейнерів для міського сміття, складали саме одноразові горнятка.

Дослідники також звернули увагу на стан горняток у смітнику. Найчастіше перед тим, як викинути, їх не зминають. Об’ємні й легкі, вони заповнюють багато простору, тож доводиться частіше спустошувати сміттєві баки. Крім того, одноразові паперові горнята не дружні до довкілля:

1. Всередині вони вкриті поліпропіленовою плівкою, яка запобігає витіканню рідини.

2. Через вміст пластику їх не можна здати на переробку разом із макулатурою. Такі горнята потребують спеціальної технології переробки, подібної до переробки іншого змішаного пакування – тетра паку.

Гіпотези та експерименти

Шукаючи рішення для цієї проблеми, команда звернула увагу на світовий досвід. В результаті досліджень вдалося виокремити три основні рішення для одноразових горняток:

    1. власне багаторазове горня: чудовий приклад продукту в круговій економіці, адже його можна використовувати безліч разів;

    2. їстівні горнятка:  споживачі можуть з’їсти горнятко, таким чином жодних відходів на утворюється;

    3. заставна багаторазова тара: ця система зарекомендувала себе в багатьох країнах та окремих містах. Клієнти мають змогу купити каву в багаторазове горня та залишити за нього заставу. Після того, як вип’ють каву, вони можуть повернути горня і отримати заставні кошти назад.

Ці варіанти ми вирішили протестувати  у Львові і подивитись, чи готові споживачі та кав'ярні до таких циркулярних змін і чи справді ці зміни такі “циркулярні”. Також ми хотіли проаналізувати потенційні перешкоди, що можуть з'явитися в ході експерименту, і зрозуміти варіанти їх подолання.

Перша перешкода з'явилася вже на етапі планування. Все через пандемію COVID-19. З міркувань санітарної безпеки нам довелося відмовитися від експерименту із заставною тарою і зосередитись на інших опціях:

    1. Власне багаторазове горня і знижка

Гіпотеза: якщо буде знижка, люди візьмуть горнятко з собою і не буде одноразового сміття.

    2. Гейміфікація

Гіпотеза: якщо буде класний мобільний застосунок, який стимулюватиме використовувати багаторазові горнятка, одноразові стануть менш популярні у використанні, отож і сміття буде менше.

3. Їстівні горнятка

Гіпотеза: люди можуть з’їсти горнятко разом з кавою. Тобто матимемо нуль відходів.

До участі в експериментах долучилися кав’ярень мережі KREDENS CAFE у Львові. Перед початком експериментів команда проєкту провела навчальні зустрічі з баристами та інтерв’юерами й повісила інформаційні плакати для інформування гостей закладів.

Експерименти проводилися у чотири  етапи і тривали два тижні. На першому етапі баристи спілкувалися з клієнтами і розповідали їм про можливість взяти каву з собою у власному горнятку. На другому етапі кав’ярня пропонувала 30% знижки всім, хто прийде з власним багаторазовим горням. На третьому етапі ми запропонували поціновувачам кави спробувати її у їстівному горнятку. На четвертому – протестувати наш мобільний застосунок  із мапою закладів, де є знижка на каву у власне горнятко. Він містить гейміфіковану систему мотивації користуватися багаторазовими горнятами.

Протягом усього періоду на локаціях знаходилися інтерв’юери, які опитували клієнтів кав’ярень щодо їхнього досвіду: як використання багаторазового горнятка, так і споживання їстівного. Всього за час проведення експериментів було опитано майже 200 клієнтів кав’ярень.

Що ми дізналися з експериментів

1. Власне горнятко і знижка

48% опитаних клієнтів позитивно сприйняли ідею про знижку. Майже третина з них підтвердили, що знижка буде мотивацією прийти з власним горням замість брати одноразове в кав’ярні.
Втім, як продемонстрував експеримент, лише 9% опитаних таки принесли горнятко з собою. Це свідчить про те, що насправді знижка не є достатньою мотивацією. Серед стримуючих факторів респонденти називали такі причини: забули горнятко вдома, його незручно з собою постійно носити, воно може протекти.

2. Гейміфікація

Для інформування клієнтів про те, де саме можна взяти каву зі знижкою у власне багаторазове горнятко, був створений мобільний застосунок. Прототип показали відвідувачам кав’ярень. Важливим інсайтом стало те, що клієнти не завжди хочуть завантажувати додатковий застосунок. Особливо, коли вони не певні, що будуть ним користуватись і надалі.

Проте частина з гейміфікацією виявилася найбільш цікавою для потенційних користувачів мобільного застосунку (більше про це далі).

3. Їстівне горня

Попри цікавість до самої ідеї їстівного горнятка, 95% клієнтів від нього відмовились. Серед причин відмови респонденти називали смак (горнятко виявилося занадто солодким), його розмір (підходить лише для еспресо) та несхвалення додаткового пластикового пакування кожного такого горнятка. Лише троє людей випили каву та з’їли горня одразу в закладі. Усі решта забрали його  з собою. Тож ми не знаємо, якою була подальша доля їстівних горнят і чи не стали вони сміттям.

Як зробити споживання кави в Україні більш екологічним

Наші експерименти показали, що перейти на циркулярні альтернативи в Україні не так просто. Варіанти, які вже працюють деінде, не обов'язково працюватимуть у нас.

Економічні чинники не спрацювали так, як ми думали. 30% знижки для кавоманів із власним багаторазовим горням не зіграла значної ролі для споживачів у Львові. Зазвичай клієнти або забували взяти горня з собою, або ж їм було незручно його використовувати (мити, носити тощо). Можливо, варто збільшити знижку? Але чи це економічно вигідно для кав'ярень? І чи дійсно це змінить поведінку споживачів? Ці питання потребують подальшого аналізу.

“Можливо, варто вказувати в чеку ціну на горнятко і на каву окремо, щоб клієнти бачили за що саме платять. Але це вже можлива тема для майбутніх експериментів,” – каже Софія-Юлія Сидоренко, операційна менеджерка ГО Zero Waste Lviv.

Гейміфікація певним чином зацікавила львів’ян. Можливо, поєднання ІТ-рішень з практичними наслідками для природи (до прикладу, висадкою дерев) може посприяти входу кругової економіки в наше життя, принаймні у споживанні кави. В той же час, більшість респондентів відзначили, що не будуть завантажувати додатковий застосунок на свої “переповнені” телефони.

Їстівні альтернативи виявились не такими успішними. Дуже мало клієнтів (орієнтовно 5%) висловили бажання посмакувати  їстівним горням з-під своєї кави. Переважна більшість хоче лише напій. В такому разі їстівні горнятка потраплятимуть до смітника, від чого  проблема відходів тільки загостриться.

Експерименти показали, що кавомани віддають перевагу чашкам багаторазового використання. Респонденти висловили готовність використовувати як власні, так і запропоновані кав’ярнями горнята багаторазового використання, якщо вони пропонуватимуться. Проте спостерігалося невідповідність між сказаним і зробленим: адже лише невелика частка респондентів принесла своє власне горня.

Ми побачили, що попри те, що покупці переймаються екологічними проблемами, вони не завжди готові думати про багаторазові горнятка. Тому необхідно  запропонувати таке рішення, щоб зміна була непомітною і комфортною для отримання кави з собою.  Важливо, щоб сервіс був зручним і не відрізнявся від їхнього звичного способу купівлі напою. Більше того: щоб це було так само швидко та безпечно.

Також у результаті експериментів ми зрозуміли, що найбільший запит кав’ярень – це не ускладнювати комунікації та процеси під час надання сервісу. Саме тому для нас важливо випрацювати систему, яка зменшить кількість одноразових горняток для кави з собою та не ускладнить роботу працівників на місцях.

На заваді ефективному впровадженню кругової економіки в Україні стоїть і законодавча перешкода: у нас досі не прийнято рамкове законодавство про відходи. Так, станом на сьогодні в Парламенті уже йде робота щодо обмеження обігу одноразових пластикових пакетів. Але наразі поза увагою залишаються інші види пакування.   Натомість у ЄС у 2019 році прийнято окрему директиву про зменшення впливу пластикових виробів на навколишнє середовище (Single Use Plastic Directive), яка передбачає обмеження обігу,  заборону або скорочення використання  деяких видів одноразових виробів. Серед них – пакування для їжі та одноразові горнята.

Очевидно, що варто розширити і адаптувати циркулярні альтернативи для українських реалій. Ми досі мріємо протестувати сервіс заставної багаторазової тари, але зробимо це вже по закінченню світової пандемії. Тим часом ми зрозуміли, що варто розробити нові гіпотези, які стосуються не лише продуктів (горняток), але й пов'язаних із ними економічних і політичних альтернатив. А саме: додавання вартості горнятка в чек, впровадження підходу “плати за те, що викидаєш” (pay as you throw) або так званої “розширеної відповідальності виробників”. Останнє вимагає введення місцевого податку для підприємств, які продають їжу та напої.

Наші дослідження можливостей та викликів для кругової економіки в Україні не завершуються. Ми будемо шукати і тестувати нові гіпотези. Якщо ви маєте гіпотезу і хочете щоб ми її протестували, напишіть нам: zerowastelviv@gmail.com, acclab.ua@undp.org.

Експерименти з мінімізації використання одноразових горнят є результатом співпраці між ГО Нуль відходів Львів (Zero Waste Lviv), Лабораторією інноваційного ПРООН в Україні та мережею кав'ярень KREDENS CAFE.

Довідка:

Спільнота Zero Waste Lviv утворилась наприкінці 2016 року як волонтерський консультаційний центр при Львівській міськраді з питань мінімізації та попередження утворення відходів. У 2018 р. було зареєстровано Громадську організацію “Нуль відходів Львів”. Місією ГО “Нуль відходів Львів” є сприяння реалізації принципів zero waste в Україні шляхом створення зразкового муніципалітету – Львова, який стане прикладом для інших міст.

Лабораторія інноваційного розвитку (Accelerator Lab) ПРООН в Україні – глобальна ініціатива ПРООН, спрямована на визначення, розробку та розповсюдження інноваційних та стійких рішень для місцевих громад. 60 команд Accelerator Labs працюють для 78 країн задля вирішення актуальних у ХХІ столітті проблем у сфері розвитку.