Текст: Оксана Удовик, Олексій Москаленко, Євген Килимник та Анастасія Сахарова

За останні 25 років Україна здобула репутацію країни програмістів – українські спеціалісти складають левову частку на ринку IT-аутсорсингу, конкуруючи з таким лідером цієї сфери, як Індія. Не так давно, з революцією смартфонів та планшетів, Україна також стала інноваційним творцем кодів, що використовуються у популярних мобільних застосунках по всьому світу.

Але за успіхом високих технологій в Україні ховається проблема, що може поглибитись у майбутньому. З’являється все більший розрив між старшими людьми та молоддю, чоловіками та жінками, міськими та сільськими жителями у плані доступу до інтернету та використання сучасних технологій – так званий цифровий розрив.

Як виникає цифровий розрив? Брак доступу до цифрових технологій та відсутність базових цифрових навичок є ключовими факторами поглиблення цифрового розриву в Україні.

Щоб дослідити феномен цифрового розриву в Україні, Міністерство цифрової трансформації провело комплексне дослідження, яке стало результатом спільної роботи багатьох партнерів, зокрема ПРООН, Фонду Східна Європа, освітньої платформи EdEra та багатьох інших. Дослідження дає уявлення про рівень цифрових навичок населення України:

a)       53% українців (віком від 17 до 70 років) володіють цифровими навичками на рівні «нижче середнього», відповідно до методології Європейської комісії;

b)      у 15% такі навички відсутні;

c)       Із усіх цифрових навичок, найбільш розвиненими у населення України є комунікаційні та інформаційні навички (обидві – понад 70%);

d)      навички вирішення проблем та роботи з програмним забезпеченням потребують найбільшої уваги.

Дослідження показує, що існують вікові відмінності у цифрових навичках: хоча 66,1% українців віком 10-17 років мають навички на рівні «вище базового» (згідно з методологією Єврокомісії), ця вікова категорія складає лише 25,5% усього населення.

Висновок очевидний: старші українці відстають у цифрових навичках.

Цифрова грамотність суспільства є ключовою передумовою використання інструментів електронної демократії, підвищення підзвітності органів державної влади, запобігання корупції та активізації участі громадян у житті держави. Тож підвищення рівня цифрових навичок усіх без винятку є важливим елементом розвитку сучасного суспільства.

Задля усунення цифрового розриву Міністерство цифрової трансформації взялося за неабиякий виклик: повністю оцифрувати державні послуги; забезпечити 95% транспортної інфраструктури та населених пунктів швидкісним доступом до інтернету, а також залучити 6 мільйонів громадян до програм розвитку цифрових навичок. 24 грудня 2019 року Міністерство представило Національну платформу цифрової грамотності "Дія: Цифрова освіта", яку запустили 21 січня 2020 року. Загальнодоступні курси мають на меті подолати цифровий розрив і дати людям більше можливостей для розвитку.

На одній хвилі з усіма

Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН також долучилася до дослідження цифрової грамотності, що проводило Міністерство цифрової трансформації. Цифрова грамотність давно визнана однією з ключових компетенцій, якими повинні володіти громадяни. Окрім того, це одна зі складових Цілі сталого розвитку 4 «Якісна освіта», що відображено в індикаторі 4.4.1 «Співвідношення молоді та дорослих із навичками інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) за типом навичок».

Нашим завданням було отримати людиноцентричні інсайти і подивитись на проблему очима старших людей. Завдяки такому підходу ми отримали цінну інформацію про ставлення до проблеми і потреби реальних користувачів. Ми отримали чітке розуміння проблеми, що сягає далеко за межі статистики та графіків.

Команда Лабораторії інноваційного розвитку провела два хакатони для людей віком 55 років і старше, зокрема, мешканців Полтавщини та міста Івано-Франківськ. Ми обговорили з ними потреби в розвитку їхніх цифрових навичок та відповідного онлайн курсу. З’ясувалось, що найбільш затребуваним є вміння користуватися такими е-послугами:

1.       комунальні послуги (особисті кабінети, оплата, тощо)

2.       медичні (пошук інформації про ліки, запис до лікаря)

3.       фінансові (проведення платежів, керування банківськими рахунками).

Хакатон показав, що головна мотивація навчатися для людей старшого віку – це можливість підтримувати зв'язок із рідними та близькими, можливість додаткового заробітку та реалізація власного потенціалу.

Цікаво, що серед нашої цільової аудиторії існують гендерні відмінності у користуванні інтернетом. Наприклад, чоловіки більше користуються комп’ютером, натомість жінки надають перевагу смартфонам. Так само, за статистикою жінки старшого покоління проводять більше  часу в інтернеті, ніж чоловіки, і проявляють більший інтерес до освоєння цифрових навичок: “бабусі” частіше звертаються за допомогою і частіше спілкуються за допомогою цифрових технологій.

Старші громадяни також хотіли б краще розумітися на соцмережах і отримати додаткові можливості для власного розвитку завдяки інтернету. Більшість учасників висловили бажання спілкуватися з державою онлайн.

Звичайно, для цього треба, щоб старші люди набули навичок роботи з комп’ютерами та смартфонами. Але як цього досягнути?

Залучаємо дітей

Складність новітніх технологій часто відштовхує старше покоління, тому система офлайн підтримки була б дуже корисною. В Україні вже існують подібні організації, наприклад, одеська IT-Бабушки, яка допомагає пенсіонерам урізноманітнити дозвілля та ближче познайомитися з цифровими технологіями.

Однак під час спілкування зі старшим поколінням, команда Лабораторії дізналася, що зазвичай саме діти й онуки допомагають здійснити “перший дотик” до технологій. Тому ми вирішили заглибитися у питання ролі дітей у цифровій грамотності старших. Чи можуть діти стати містком між новітніми технологіями та родичами, які потребують їхньої допомоги?

Щоб дослідити це питання, Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН спільно з дослідницькою компанією MLS Group, залученою до реалізації цієї ініціативи, провели дослідження «Цифрова грамотність батьків очима їхніх дітей». Воно доповнило масштабне дослідження Міністерства цифрової трансформації України.

У дослідженні запропоновано цікаве альтернативне бачення проблеми цифрової грамотності. Оцінка дітьми цифрових компетенцій їхніх батьків та бабусь і дідусів відрізнялася від результатів національного опитування міністерства. Виявилось, що молодше покоління схильне переоцінювати навички своїх батьків у користуванні сучасними гаджетами та інтернетом. Натомість оцінка цифрових компетенцій бабусь і дідусів більше відповідає результатам національного опитування.

Результати показали, що 47% підлітків вважають, що їхні дідусі та бабусі мають покращити свої цифрові навички, водночас лише 26% представників старшого покоління вважають, що для них це важливо.

В той час як 51% дітей з ентузіазмом допомагають людям старшого покоління, 26% опитаних були б раді перекласти цю відповідальність на інших. Це свідчить про необхідність створення курсу цифрової грамотності, адже роль дітей у цьому процесі хоч і важлива, але не вирішальна.

Надихаємо батьків

Як шановні читачі вже здогадалися, ми в Лабораторії ПРООН високо цінуємо людиноцентричний підхід, адже він забезпечує потужну якісну складову наших досліджень. Отож, разом із ГО “Інша освіта” ми провели чотири тренінги для дітей Івано-Франківська, Коломиї, Тлумача та смт Лисець.

Ми попросили дітей віком 13-14 років уявити цифрові можливості для себе і своїх батьків у найближчому майбутньому (протягом наступних трьох років), а також запропонувати ідеї для підвищення рівня цифрової грамотності старшого покоління.

Результати цього етапу були дійсно надихаючими і креативними – підлітки бачать потенціал для покращення благополуччя своїх сімей завдяки цифровим технологіям:

Учасники запропонували власні ідеї для підвищення цифрової грамотності й зосередилися на можливостях, які відкриває інтернет.

Тренінг показав, що, на думку дітей, у їхніх батьків досить високий рівень обізнаності у новітніх технологіях, але їм потрібно розвивати ці вміння і застосовувати на практиці. Окрім того, навчальний курс для розвитку цифрових навичок, який би задовольняв потреби населення, може сприяти розвитку мікробізнесів у регіонах, створенню робочих місць та підвищенню добробуту громадян.

Наступним кроком Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН буде пошук та тестування нових підходів до подолання цифрового розриву в суспільстві. Ми плануємо розробляти експерименти за участі безпосередніх користувачів та спільно з партнерами, що вже працюють над цим питанням.

Отож, якщо ви маєте пропозиції, ідеї або зацікавлені долучитися до розробки чи впровадження проєктів, пишіть на acclab.ua@undp.org. Будьмо на зв'язку!