Пройшло два місяці від запуску Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні. Це був непростий етап переосмислення наших можливостей: від наївного уявлення «Ми просто зараз змінимо світ» і «Розробімо проєкт космічного масштабу для України» до «Гаразд… Здається, у нас є план того, як почати покращувати якість життя в Україні. Останнє звучить не так захопливо, але це чіткий напрям і відправна точка, те, що ми справді маємо.

Під час заходу з нагоди відкриття Лабораторії інноваційного розвитку 6 вересня ми запросили відвідувачів взяти участь у майстерні з колективного інтелекту, де ми в режимі «мозкового штурму» шукали рішення для проблем розвитку. Це було ніби стояти під водоспадом інформації, і наприкінці наші голови були насичені даними та ідеями.

Ми виокремили найважливіше з цього інформаційного потоку та сформулювали три принципи (Три «П»), що керуватимуть роботою Лабораторії інноваційного розвитку в Україні: Люди, Політика та Планета.

Принципові позиції

Перший «П» – люди – обумовлений фундаментальною метою розвитку, що полягає в покращенні життя для людей у всьому світі. Мета в галузі розвитку має насамперед приносити користь людям, інакше навіщо її досягати? А наш головний принцип розвитку – підвищувати рівень життя всіх, не залишаючи нікого осторонь.

Другий «П» – політика: мова йде про належне врядування, яке є ще одним ключовим фактором розвитку України. Дуже добре мати гарні ідеї щодо допомоги людям, але все це буде марним без ефективного уряду, який їх утілюватиме. Саме тому заходи сприяння в сфері політики й інформаційно-просвітницька робота з виконавчою владою на всіх рівнях є так само важливою для досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР), як і, наприклад, створення інноваційних технічних продуктів або проекти в галузі відновлюваних джерел енергії.

Третій «П» – планета – пов'язаний з двома попередніми принципами і насправді з усією концепцією сталого розвитку: не буде ні людей, ні політики, якщо не буде живої планети! З огляду на це значна увага ЦСР зосереджена на екологічних питаннях, і тому наші цілі в сфері розвитку мають бути сталими – немає сенсу в розвитку, якщо він призведе до руйнації планети, що врешті-решт дуже погіршить життя людей.

Чим ми не є

Тепер, коли наші керівні принципи визначені, уявіть, ніби ви є частиною глобальної мережі 60 Лабораторій інноваційного розвитку, заснованих ПРООН, спрямованих на прискорення розвитку для досягнення ЦСР. Що ми збираємось робити? Спершу необхідно визначити, чим Лабораторія інноваційного розвитку НЕ Є:

-       Технологічною лабораторією. Профілі заходів, які випробовує Лабораторія інноваційного розвитку можуть включати технології, заходи сприяння в сфері політики, коаліції неприбуткових громадських організацій, що надають послуги або навіть заходи в сфері бізнесу.

-       Аналітичним центром. Основна увага Лабораторії – не дослідження та публікації. Лабораторія генерує знання шляхом прийняття рішень стосовно викликів і проведення швидких випробувань або експериментів.

-       Лабораторією для розвитку стартапів або конкретних технологій. На відміну від інших лабораторій чи хабів, Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН не зосереджується на створенні або масштабуванні рішень для ринку. Підхід Лабораторії полягає в тестуванні ідей (профілів) потенційних рішень. Профіль буде містити низку пропозицій, кожна з яких передбачатиме різні стратегії для вирішення проблеми (наприклад, реалізація певної політики або застосування поведінкового підходу).

Діяльність Лабораторій інноваційного розвитку полягає в «дослідженні того, що діє, а що не діє в сфері розвитку для досягнення швидших результатів на місцях». Лабораторії розраховані на роботу навчальними циклами, що складаються з таких етапів: усвідомлення, вивчення, випробування та зростання. Звучить цікаво, чи не так? Але з чого починати?

Це не новина для українців, але Україна посідає особливе місце в нашій мережі Лабораторій інноваційного розвитку. Після майже двадцяти років політичних потрясінь в країні відбувається один із найбільш активних, динамічних і стрімких процесів розвитку громадянського суспільства у світі. Саме тому вже існує багато ініціатив у галузі сталих інновацій з багаторічним досвідом виявлення сенсів, мапування рішень, проведення хакатонів, дизайн-спринтів тощо.

Отож одним із наших перших завдань буде встановити з ними зв'язок, розглянути їхні та розробити власні ідеї та переконатись, що ми не дублюємо зусилля: десь в Україні хтось уже міг знайти рішення проблеми, з яким ми стикаємось в іншій частині країни.

Основні виклики

Беручи до уваги сказане, ми попередньо визначили три виклики:

-       Прірва між рівнями цифрової грамотності розширюється швидше, ніж суспільство може до цього пристосуватися, що посилює проблеми вразливих груп населення. Яку політику слід застосувати Україні для вирішення цієї проблеми? Яким чином найкраще навчати цифровій грамотності людей віком старше 60 років? Як можна виміряти рівень цифрової грамотності в Україні?

-       Міста в Україні стають менш придатними для життя – вони нездатні прийняти велику кількість людей, що переїжджають із сільської місцевості, дедалі більше потерпають від наслідків кліматичних змін і через втрату біорізноманіття на глобальному рівні. Яким чином ми можемо використати природу, щоб зробити міста більш життєздатними?

-       Люди в Україні спалюють рослинні рештки й органічні відходи домогосподарств, що є не лише нераціональним, але й шкодить довкіллю. Як можна змінити поведінку людей? Чи можемо ми змінити чинні бізнес-практики?

Якщо ви хочете допомогти нам у вирішенні цих та інших соціальних і екологічних проблем, напишіть нам на електронну адресу acclab.ua@undp.org, і ми знайдемо спосіб залучити вас до нашої діяльності!