Нью-Йорк, 5 листопада 2022 р. — Країни, які не визнають можливостей, що надаються «зеленою революцією», ризикують збільшити соціальну нерівність, громадянські заворушення та знизити конкурентоспроможність економіки, якщо запропоновані шляхи переходу до нульового рівня викидів не будуть ефективно регулюватися, йдеться в новій доповіді, опублікованій сьогодні Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) напередодні майбутніх переговорів з питань клімату на Конференції Організації Об'єднаних Націй зі зміни клімату (COP27).

Оскільки країни переходять до сталої економіки, вкрай важливо, щоб цей процес відбувався на засадах справедливості та рівноправності. Поняття «справедливого переходу» є ключовим для досягнення глобальних кліматичних цілей Паризької угоди.

У доповіді зазначається, що «справедливий перехід» зараз згадується у 38% найновіших національних зобов'язань щодо клімату в рамках Паризької угоди та в 56% довгострокових стратегій, але попереду ще багато роботи.

У доповіді «Як справедливий перехід може забезпечити виконання Паризької угоди» аналізуються як посилені короткострокові кліматичні зобов'язання, відомі як національно визначені внески (НВВ), так і довгострокові стратегії, в яких країни описують свої плани щодо досягнення нульового рівня викидів ПГ. У ній представлені підходи, що застосовуються у п'яти країнах, які ведуть процес справедливого переходу: Антигуа та Барбуда, Коста-Ріка, Індія, Сербія та Південна Африка. У ній також визначено п'ять ключових способів, за допомогою яких справедливий перехід може допомогти в реалізації Паризької угоди.

«Оскільки зміна клімату посилюється, а світ стикається з величезною енергетичною кризою, багато країн відмовляються від викопних видів палива та інвестують у зелену енергетичну інфраструктуру завтрашнього дня, що наразі є єдиним логічним економічним вибором, — наголошує Адміністратор ПРООН Ахім Штайнер. — Ця нова доповідь дає реальне уявлення про те, як прискорити темпи справедливого переходу, який є чесним і рівноправним для енергетичного сектору та інших галузей: від надання працівникам нових навичок зеленої економіки та доступу до соціального захисту до забезпечення того, щоб національно визначені внески країн прокладали чіткий шлях до майбутнього з нульовим рівнем викидів».

У доповіді зазначається:

• Зі 170 країн, які подали розширені НВВ станом на 31 жовтня 2022 року, 65 (38%) прямо посилаються саме на перехідний період. Між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, спостерігається майже рівний розподіл (51% проти 49%), при цьому лідирують країни Центральної та Східної Європи, за ними йдуть країни Америки та Карибського басейну, а також Африка. Азійсько-Тихоокеанський регіон та арабські держави значно відстають. Однак лише 11 країн (17%) мають окремий розділ або главу в своїх НВВ, присвячену справедливому переходу.
• З 52 довгострокових стратегій (ДС), поданих станом на 31 жовтня 2022 року, 29 (56%) прямо посилаються саме на перехідний період, з них 17 — з країн Європи та Центральної Азії, за якими йдуть регіони Азійсько-Тихоокеанського регіону та Північної і Південної Америки і Карибського басейну. Африка й арабські держави відстають. Незважаючи на кращі показники, ніж у короткострокових планах, лише 16 країн (55%) мають спеціальну главу або розділ, присвячений справедливому переходу, у своїх ДС.

Обнадійливим є те, що більшість країн з розширеними НВВ, які посилаються на справедливий перехід, пов'язують справедливий перехід з соціально-економічними міркуваннями (72%) та/або пропонують конкретні дії та заходи щодо справедливого переходу (66%).

Однак у доповіді зазначається, що країни не в змозі забезпечити зв'язок з Цілями сталого розвитку (ЦСР) або гендерною рівністю в короткострокових або довгострокових кліматичних планах, що є значною втраченою можливістю. З тих країн, які посилаються на справедливий перехід, наразі лише 6 та 4 країни пов'язують справедливий перехід з Цілями сталого розвитку у своїх НВВ та ДС відповідно, і лише 10 та 7 країн посилаються на гендерні наслідки справедливого переходу у своїх НВВ та ДС відповідно.

У доповіді зазначається, що енергетичному сектору приділяється найбільша увага для забезпечення справедливого переходу, однак для досягнення найбільших результатів у сфері розвитку необхідний комплексний підхід, що охоплює всю економіку та все суспільство — підхід, який охоплює всі сектори та забезпечує підтримку з боку всіх верств населення. 

У рамках програми Climate Promise («Кліматичні обіцянки») ПРООН надає підтримку 34 країнам у зміцненні принципів, процесів і практик справедливого переходу, використовуючи рамки ПРООН для включення справедливого переходу в НВВ і ДС. Ця підтримка надається за чотирма напрямами: оцінка; залучення; інституційна політика та розбудова потенціалу, а також фінансування з метою підвищення обізнаності країн щодо принципів справедливого переходу, посилення їхньої спроможності брати участь у процесах справедливого переходу та розбудови потенціалу для впровадження практик справедливого переходу. 

Ознайомитися з повним текстом доповіді (доступний після 12:01 за східноєвропейським часом у п'ятницю, 11 листопада) можна за посиланням: http://climatepromise.undp.org/just-transition-report

Контакти для ЗМІ:

mehmet.erdogan@undp.org

dylan.lowthian@undp.org

Примітка для редакторів: у доповіді аналізуються лише матеріали, подані окремими країнами щодо НВВ та ДС. Отже, НВВ та ДС Європейського Союзу не включені до статистики.

ПРООН є провідною організацією системи Організації Об'єднаних Націй, яка бореться за подолання несправедливості, пов'язаної з бідністю, нерівністю та зміною клімату. Працюючи з нашою широкою мережею експертів та партнерів у 170 країнах, ми допомагаємо країнам створювати комплексні, довгострокові рішення для людей та планети. Дізнайтеся більше на сайті www.undp.org або слідкуйте за @UNDP.