Нові рішення, а не смог, на горизонті покращення якості повітря в Україні

30 April 2020

Фото: shutterstock.com

Кияни, які залишаються вдома, щоб зупинити розповсюдження коронавірусної хвороби COVID-19, сподіваються на якнайскоріше закінчення карантину.

Але в квітні, окрім того, що мешканці перебували на ізоляції через коронавірус та карантин, вони також повинні були залишатися вдома через набагато більш серйозну та стару проблему: погану якість повітря, спричинену пилом та димом від лісових пожеж, що зменшило видимість та підвищило рівень забруднення повітря в столиці до небезпечних для здоров'я людини показників. Коли зміни клімату роблять погоду сухішою і теплішою, ці явища стають все частішими – і більш екстремальними.

Однак, як карантинні обмеження через розповсюдження коронавірусу можуть скоро закінчитися, так і підвищення якості повітря в Києві можливо досягти вже сьогодні. Експерти Міністерства енергетики та захисту довкілля України об'єднали зусилля з аналітичним центром «Центром розвитку інновацій» та Програмою розвитку ООН для аналізу та подолання причин, що викликають різке погіршення якості повітря, які зазвичай співпадають із сільськогосподарською практикою спалювання листя та сухостою восени, а також з випалюванням трави та бур’янів для підготовки до посадки врожаю навесні.

Українці звикли до процесів погіршення якості повітря через практику спалювання, але для багатьох той факт, що столиця України 16-17 квітня очолила Світовий рейтинг якості повітря та забруднення міст з індексом якості повітря, який перевищував показник у понад 380, був шокуючим. Наступними найбруднішими містами було визнано Шеньян та Ченду, де індекс якості повітря був наполовину нижчий – 180 та 171 відповідно.

Індекс якості повітря (ІЯП) – це значення від 0 до 500. Чим вище показник ІЯП, тим більший рівень забруднення повітря і тим вищий ризик для здоров’я людини це несе. Наприклад, значення ІЯП 50 або нижче свідчить про хорошу якість повітря, тоді як показник у понад 300 – небезпечна для здоров’я людини якість повітря. За ці два дні Київ опинився в зоні ризику та небезпеки, і мешканцям рекомендували залишатися всередині приміщень – так, ніби ізоляція через коронавірус не була достатньою причиною для цього.

Не пали – компостуй!

Хоча боротьба зі зміною клімату – це глобальне завдання, в якому, безумовно, Україна відіграє неабияку роль, проблема лісових пожеж має вирішуватись на національному рівні. Насправді, Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН працює над вирішенням проблеми сезонного забруднення повітря з жовтня 2019 року, коли Київ був вкритий густим туманом та смогом.

Лабораторія, що є частиною нової глобальної мережі лабораторій ПРООН, які шукають інноваційні рішення та підходи до вирішення сучасних проблем зі сфери сталого розвитку, визначила практику спалювання органічних відходів - особливо сільськогосподарських відходів – як одну з причин регулярного погіршення якості повітря в Україні.

Кожна проблема потребує вирішення і назва, яку Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні підібрала для ініціативи – "Не пали - компостуй!" – вдало це враховує.

Для українських фермерів спалювання органічних відходів сільського господарства – це часо- та трудомісткий спосіб підготовки ґрунту до наступного сезону. Протягом століть українські фермери використовували практику спалювання рослинних відходів та бур’янів і повернення поживних речовин у ґрунт до вегетаційного періоду. Маючи одні з найбільш родючих сільськогосподарських угідь у світі, практика ніколи не призводила до виникнення значних проблем.

До теперішнього часу.

Зміна клімату, яка стала причиною висушування ґрунтів, зниження рівня ґрунтових вод і кількості водно-болотних угідь, які використовувались як природні стримувачі пожеж в природних екосистемах, що у свою чергу збільшило ризик виникнення неконтрольованих пожеж.

Рішення цієї проблеми, запропоноване Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН, спирається на використання підходу «Інновації від природи» – ідея полягає в тому, що за мільйони років еволюції, природа самостійно виробила рішення для багатьох проблем, з якими наразі стикається людство.

Ефективним природним рішенням для спалювання відходів є їх компостування.

Переваги

Компостування відходів надає багато переваг: воно не сприяє утворенню шкідливих для здоров'я людини частинок у повітрі, які виникають внаслідок спалювання. Метод компостування дозволяє корисним речовинам повернутися до ґрунтів, на відміну від спалювання. Окрім цього, він також допомагає задовольнити потребу громад у добривах для садового господарства, підсипці, матеріалах для ландшафтних робіт тощо.

В рамках пілотного проєкта "Не пали - компостуй!", який реалізується спільно з Центром розвитку інновацій Києво-Могилянської академії та Міністерством енергетики та захисту довкілля України, громади-учасниці зможуть відстежувати пожежі на території своєї громади в режимі, близькому до реального часу, а також вносити на спеціально розроблену онлайн-карту дані місцевого моніторингу, проведеного активістами громади.

Завдяки е-рішенням учасники також матимуть можливість отримати інформацію про пожежі у своїй громаді за останні три роки на основі супутникових даних (аналіз свідчить, що близько 80% підпалів у окремих громадах повторюються на тих самих місцях). Для моніторингу буде використано супутникові дані та одне з ГІС-рішень, пілотованих у проєкті «Е-рішення для громад».

Наразі 160 громад з усієї України зареєструвались для участі в проєкті, але, зважаючи на підвищений інтерес та актуальність проблеми, ПРООН вирішила продовжити термін подачі заявок та співпрацювати з усіма зацікавленими громадами та партнерами.

ПРООН також запрошує експертів та активістів долучатися до команди підтримки проєкту, заповнивши коротку форму.

Окрім роботи над зміною поведінки людей, команда Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН визнає, що необхідно також здійснювати довготривалу цілісну роботу над вирішенням питань протипожежної екології та адаптації до змін клімату, включаючи після пожежне управління спаленими територіями, відновлення багатовидових лісів, водно-болотних угідь, рілля, створення карт для реагування на надзвичайні ситуації та управління лісовим господарством. Отже, проєкт також частково стосуватиметься цих тем.