Цього року мережа Лабораторій інноваційного розвитку ПРООН, у партнерстві з Інститутом біомімікрії (США) та низкою українських неурядових організацій, вперше запросили інноваторів, інженерів, розробників та винахідників до участі в національному відборі на Міжнародний конкурс із пошуку інноваційних рішень за логікою біомімікрії (Global Biomimicry Challenge).
Минулого року Програма розвитку ООН створила мережу з 60 лабораторій інноваційного розвитку (Accelerator Labs), які працюють у 78 країнах над розробкою і тестуванням нових рішень для досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР). Одна з таких лабораторій знаходиться в Києві.
Що таке біомімікрія?
Біомімікрія – це спосіб вивчення та імітування біологічних стратегій для розв’язання викликів, які постають перед людством. Такі рішення, запозичені в природі, та їх застосування в суспільному житті лежать в основі місії Лабораторії інноваційного розвитку, відколи вона розпочала роботу в вересні 2019 року. Навіть у розпал пандемії COVID-19 біомімікрія допомагає знаходити креативні рішення й підказки, знайдені у природі, для реагування на кризу.
Про Міжнародний конкурс із пошуку інноваційних рішень
Міжнародний конкурс із пошуку інноваційних рішень за логікою біомімікрії, який проводить Інститут біомімікрії, – щорічне змагання, яке об’єднує сотні студентів, професіоналів та інноваторів зі всього світу для вирішення гострих глобальних проблем за допомогою природоорієнтованих рішень. Мета конкурсу – створити природоорієнтовані інновації (продукти, послуги або системи), які відповідають одній (або кільком) із 17 Цілей сталого розвитку, щоб зробити життя людей більш відповідним принципам сталого розвитку.
Про національний відбір на конкурс
Національний відбір на Міжнародний конкурс із пошуку інноваційних рішень за логікою біомімікрії був організований Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН у партнерстві з Інститутом біомімікрії (США) та низкою українських НУО. Відбір учасників відбувався з урахуванням відповідності поданих проєктів концепції біомімікрії, можливостей для подальшого вдосконалення інноваційної ідеї та її перспектив стати глобальною інновацією. Фіналісти національного відбору візьмуть участь у міжнародному етапі конкурсу і представлятимуть Україну на глобальному рівні.
Фіналісти
В ході національного відбору, в якому взяли участь чимало претендентів, було обрано трьох фіналістів, враховуючи оригінальність їхніх проєктів і розробок. Вони змагатимуться під час міжнародного етапу конкурсу.
ecoPod
У справді сталому світі будинки будуватимуться лише з використанням матеріалів, які можна переробити, відновлюваної енергії, без продукування відходів і без шкоди довкіллю. Це може здаватися неможливим – проте саме так працює природа. Концепцію ecoPod було розроблено, виходячи саме з такої візії – життя в гармонії з природою. Перші модулі були побудовані у формі геодезичного купола для розміщення туристів, але вони можуть використовуватися також в екопоселеннях, як соціальне житло, мобільні офіси або гаражі, як для бізнесу, так і для приватного сектору.
З погляду біомімікрії геодезичні куполи були вперше створені Бакмінстером Фуллером, який черпав натхнення зі структурної рівномірності сніжинок, насіннєвих коробочок і геометрії планктону. Цим структурам властива природна стабільність і раціональне використання простору. Тож якби головним дизайнером була Мати-природа, сферична форма бакмінстерфуллерен була б єдиним логічним вибором для створення структур. Елемент біомімікрії у цьому проєкті полягав у відкритті спільних принципів, характерних для природних структур усіх матеріалів, форм і розмірів. Лишень уявіть, що було б, якби всі міські розробники використовували цю інновацію!
Більше про біомімікрію та архітектуру можна дізнатися тут.
DevoHome
Світ природи навколо нас показує блискучі приклади функціональних поверхонь, волокнистих структур, структурних кольорів, самовідновлення, термоізоляції та ін., які справді сталі, і які пропонують важливі уроки для виробництва текстильної продукції в майбутньому.
DevoHome – це виробник текстилю й одягу з коноплі, яка є альтернативою шкірі та хутру. Шукаючи спосіб створити біорозкладний та екологічно чистий матеріал, Оксана Дево та її команда з’ясували, що теплоємність чесаного конопляного волокна робить його ідеальним утеплювачем, який можна порівняти з овечою вовною. Вони дослідили принцип терморегуляції тварин, за допомогою якої вони регулюють температуру в шарі хутра, і на основі цього створили HempFur – «конопляне хутро», яке здатне замінити тваринне та синтетичне хутро, і з якого DevoHome шиє конопляні пальта. Процес включає розробку і відтворення структури хутра тварин для забезпечення потреб людей – як-от пошиття натуральної постільної білизни з конопель для готелів. Що якби всі системи виробництва працювали за таким принципом?
Більше про біомімікрію в текстильному виробництві можна дізнатися тут.
Природні поверхні
Дерева природним чином фільтрують і очищають повітря та воду, поглинаючи вуглець і використовуючи його для побудови біоматеріалу. Дерева дають тінь і зменшують температуру в містах, сприяючи доброму самопочуттю людей. У них можна багато чому навчитися.
Команда з Національного університету «Києво-Могилянська академія» під керівництвом Бориса Васильківського хотіла зменшити забруднення повітря, використовуючи ті самі структури, які мають листя та стовбури дерев, на фасадах будинків. Фасадна плитка будинків, структура яких подібна на листя та кору дерев, затримує на своїй поверхні значну частину атмосферного пилу. Плитку можна покласти таким чином, щоб потоки дощової води протікали через щілини у водні резервуари, розміщені під стінами будівлі (так само, як дерева збирають дощову воду та поставляють її до своєї основи та коренів). Відфільтровану воду можна використовувати для поливу рослин. Що якби всі будівлі мали такі фасади?
Що чекає на фіналістів далі?
Троє фіналістів отримають підтримку та настанови від українських та міжнародних менторів, які допоможуть їм підготуватися до презентації своїх ідей на міжнародному етапі конкурсу. Їхні ідеї також будуть популяризовані через глобальну мережу Лабораторій інноваційного розвитку. Учасники, обрані за результатами міжнародного етапу конкурсу, відвідають стартап-майданчик Інституту біомімікрії у США за підтримки організаторів. Це стане можливим після того, як пандемія в Україні та Сполучених Штатах піде на спад, і буде знято обмеження на подорожі.
Про міжнародних менторів
Упродовж всього конкурсного процесу – під час подання заявок і відбору на міжнародний конкурс – наші фіналісти могли консультуватися з міжнародними та українськими менторами, які їх спрямовували, допомагали покращити дизайн продукту та включити в свої проєкти елементи біомімікрії.
Сідні Довале Фарело (Sydney Dovale Farelo) – менторка проєкту Tree, промислова дизайнерка, яка використовує в своїй роботі методологію біомімікрії. Здобувши магістерський ступінь у сфері дизайну, Фарело створила проєкт Cooltiva, що пропонує екологічну альтернативу для охолодження приміщень. Цей проєкт став фіналістом Міжнародного конкурсу з пошуку інноваційних рішень за логікою біомімікрії у 2018 році. Сідні також заснувала стартап під назвою Verde Foresta, який виробляє продукцію переважно з природних матеріалів, які обробляють місцеві ремісники.
Моніка Коен (Mónica Cohen) – менторка проєкту ecoPod, архітекторка, інноваторка, підприємниця та авторка, робота якої мала вплив на глобальному рівні. Закінчивши Університет Бельграно в Буенос-Айресі, Моніка заснувала Аргентинську мережу біомімікрії, яка увійшла до Міжнародної мережі біомімікрії (2014 р.). Вона також отримала звання Сертифікованої спеціалістки та консультантки з біомімікрії у Biomimicry 3.8 Institute. Вона видала книжку про природний дизайн «Insperience, Nature’s Design» (insperience – гра англійських слів inspiration – натхнення та experience – досвід, прим. перекладача), а нині очолює ізраїльську компанію Ayala Water & Ecology в Латинській Америці.
Чуі Ліан-Лі (Chui-Lian Lee) – менторка проєкту DevoHome, фіналістка Міжнародного конкурсу з пошуку інноваційних рішень за логікою біомімікрії в 2019 році. Разом із трьома колегами вона розробила Werewool – платформу для створення волокон, яка наслідує природні функціональні властивості для текстильних виробів із використанням багатьох можливостей білкових волокон. Біомімікричний підхід тут полягає в імітації характеристик природних матеріалів, які, на відміну від традиційних синтетичних волокон, позбавлені недоліків.
Про місцевих менторів
Фіналісти конкурсу також консультувалися з українськими менторами, що представляли як ПРООН, так і громадські організації. Серед цих менторів були:
● Клавдія Шевелюк, Агенція змін Responsible Future – національна консультантка ПРООН зі сталого розвитку в проєкті «Онлайн-освіта для сталого розвитку». Клавдія консультує українські та міжнародні організації та бізнеси щодо розробки сталих стратегій, політик і програм, а також нефінансових звітів, оцінки життєвого циклу продукції та залучення партнерів.
● Микола Рябика – еколог громадської ініціативи Plato. Організація працює над адаптацією міського простору до зміни клімату і практичним втіленням природоорієнтованих рішень, а також просуває формування комплексної кліматичної політики у Львові.
● Ірина Галюк – координаторка проєктів зеленої економіки в Агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks у Львові. У Відділі зеленої економіки вона просуває сталі практики в місцевій і регіональній економіці за допомогою аналітичних досліджень, консультування та реалізації проєктів.
● Катерина Стрипко – голова БО «БФ «Фонд захисту біорізноманіття України». Разом із командою фонду вона інформує людей про цінність біорізноманіття для життя на Землі та про екосистемні послуги, які природа надає людям. Вона та її команда також реалізовують проєкти із захисту біорізноманіття в Україні.