Планування міст майбутнього: шість висновків із урбан-хакатонів

21 January 2021

У чотирьох українських містах впровадять інноваційні проєкти, які допоможуть їм стати на шлях до зеленішого майбутнього. Усі ініціативи з’явилися завдяки нещодавно проведеному хакатону

Фото: Unsplash

Авторки: Оксана Удовик, Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні, та Аліса Баньковська, СИНХРО ПРОСТІР

Редактори: Тетяна Кононенко, Юен Макдональд, ПРООН в Україні

Минулого року в Лабораторії інноваційного  розвитку ПРООН в Україні ми розпочали працювати з тематикою трансформації міст. Натхненні цитатою директора з питань  стратегічного дизайну в шведському урядовому агентстві з розвитку інновацій Vinnova, професора Дена Хілла, котрий сказав: «Дайте вулицю інженерам дорожнього руху, і вони налаштують її під машини; дайте вулицю садівникам, і там з’являться сади», ми вирішили бути передусім «садівниками».

Ми запитали себе, чого ми можемо навчитися у природи, щоб покращити міське середовище. Спочатку ми припустили, що обираючи природоорієнтовані, сталі рішення, ми зможемо досягти більш комплексного і швидкого результату в побудові сталого майбутнього в містах, аніж спираючись виключно на сучасні технології.

Наші подальші кроки привели до розробки гейміфікованого (ігрового) пошуку природоорієнтованих рішень для місцевих громад, який ми назвали Сафарі для громад (зацікавлені громади можуть отримати доступ до методології та набору інструментів за запитом). До цієї ініціативи вже долучилася низка українських міст.

Водночас ми зрозуміли, що не можемо бути лише «садівниками». Отож, ми розпочали підходити до проблеми трансформації міст більш цілісно, залучаючи до свого комплексу заходів по покращенню міст і «садівників», і «інженерів». В основу розробки інноваційних підходів для міст майбутнього ліг міжгалузевий підхід, який поєднує колективний досвід, отриманий з різних сфер професійної діяльності. Саме тоді ми вирішили розпочати співпрацю з платформою СИНХРО ПРОСТІР для розробки комплексу заходів, направлених на покращення міст. 

Новаторство разом із СИНХРО ПРОСТІР

СИНХРО ПРОСТІР – це унікальна платформа для синхронізації діяльності професіоналів із різних галузей, котрі допомагають містам визначити та вирішити проблеми. Після ідентифікації проблем спільно з міською адміністрацією, СИНХРО ПРОСТІР організовує урбан-хакатон, під час якого стартапи та експерти вирішують виявлені проблеми, а потім найкращі ідеї втілюються в життя.

Фото надане СИНХРО ПРОСТІР

За останні два роки СИНХРО ПРОСТІР організував чотири урбан-хакатони. Цього року Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні стала партнером платформи СИНХРО ПРОСТІР, а головний акцент цьогорічних креативних пошуків було зроблено на сталості і природоорієтованих інноваціях.

Розумні рішення, розроблені для чотирьох міських громад в Україні

Цього року компанія СИНХРО ПРОСТІР посприяла розробці рішень для чотирьох цільових міст – Запоріжжя, об’єднаної територіальної громади міста Лозова (Харківська область), об’єднаної територіальної громади міста Гостомеля (Київська область) та Чугуєва (Харківська область). Серед проблем, над вирішенням яких працювали команди, були забруднення повітря, надмірна спека, відсутність інфраструктури для спорту та дозвілля, а також клубів для творчого розвитку.

В урбан-хакатоні взяли участь 16 проєктів, чотири з яких стали переможцями:

-           Лабораторія кліматичних змін (для Запоріжжя) пропонує рішення для великих за площею міських пустирів неподалік кільцевої розв'язки в центрі Південного району в Запоріжжі; через спекотний мікроклімат цю територію неофіційно називають "Сахарою".

-           Група iDev (для Лозівської ОТГ) запропонувала створити мобільний застосунок для картографування велосипедних маршрутів та популяризації місцевого туризму. Це рішення включає візуалізацію пішохідних та велосипедних доріжок, зручну навігацію та цікаві квести для жителів міста.

-           Агенція "Звідси" (для Гостомельської ОТГ) висунула ідею картографування туристичних маршрутів, зокрема для бажаючих відвідати водні об'єкти місцевого значення, котрі включають дев'ять озер та дві річки, а також організації зон активного відпочинку на центральному озері.

-           Unexplored Urban Map (для Чугуєва) запропонувала створити арт-простір з інсталяціями творів мистецтва Іллі Рєпіна та сучасним аудіовізуальним мистецтвом у Будинку дитячої та юнацької творчості в Чугуєві.

Міста самі обирали переможців урбан-хакатону. Тепер проєктні групи співпрацюють з міськими адміністраціями, щоб удосконалити ініціативи, реалізація яких запланована на весну 2021 року.

Наставники урбан-хакатону: 16 експертів та новаторів із різних галузей в Україні

Шість висновків щодо інновацій для сталих міст

1.         У містах дедалі більше переймаються екологічними проблемами

Ми виявили, що українські міста дедалі більше цікавляться «зеленими» рішеннями. П'ять із восьми обраних проблем стосувались екологічного транспорту, аномальної спеки, а також якості повітря та води.

2.         Рівень обізнаності щодо доступних природоорієнтованих рішень у містах низький

Готуючись до урбан-хакатону, ми зв’язалися з представниками міст, щоб визначити пріоритетні завдання. Спочатку їх здебільшого цікавили архітектурні рішення чи застосування сучасних технологій. Ми запропонували містам зосередитись на чіткому визначенні проблем замість того, щоб одразу переходити до шляхів їх вирішення. Завдяки такому підходу вдалося знайти більш різноманітні рішення, зокрема й природоорієнтовані.

3.         Сучасні технології набувають в Україні все більшої популярності

Аналізуючи як запити цільових міст, так і рішення, запропоновані командами під час хакатонів, ми помітили, що найбільшим попитом користуються урбан-проєкти із застосуванням технологій, тобто рішення з використанням даних, сенсорних показників та інших рішень для розвитку «розумних» міст.

4.         Поєднання природоорієнтованих рішень та сучасних технологій може стати чарівною формулою для України

В сучасному житті інновації, як правило, мають міждисциплінарний характер. Наприклад, Нобелівську премію часто присуджують за відкриття, зроблені на перетині різних наук. СИНХРО ПРОСТІР поширює такі міждисциплінарні інновації у контексті міста. У поєднанні з природоорієнтованими рішеннями, запропонованими Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН, та значним технологічним потенціалом України, це може стати безпрограшним підходом.

Ось приклад такого рішення з урбан-хакатону:

Еко-парк скульптур у Гостомелі (BOORYAK) поєднує в собі природоорієнтовані рішення, сучасні технології та мистецтво. Проєкт спрямований на подолання проблеми забруднення води та боротьбу зі зменшенням біорізноманіття, а також підвищення обізнаності громадськості про ці проблеми. З цією метою було створено арт-простір (водні скульптури).

5.         Онлайн-заходи розширюють горизонти – як географічні, так і часові

Через обмеження, зумовлені поширенням пандемії COVID-19, урбан-хакатон 2020 відбувся у онлайн форматі. Хоча його проведення потребувало нестандартного підходу та нової методології, він виявився таким же успішним, як і офлайн-події. Цього року на хакатоні була представлена ще більша кількість команд та проєктів. На участь у заході подали заявки понад 200 команд та різних експертів з усієї України.

Робота в цифровому форматі під час хакатону

6.         Колективне фінансування посилює почуття відповідальності за проєкт

Важливим для реалізації проєктів є виділення коштів із муніципального бюджету, адже таким чином забезпечується спільна відповідальність за проєкт та його успіх. Як свідчить наш досвід, якщо міста самі обрали проєкти для фінансування, то вони й надалі продовжують їх підтримувати. Таке рідко відбувається з проєктами, розробленими ініціативними групами, або проєктами, повністю профінансованими донорами. Співфінансування проєктів містами підвищує їх рівень відповідальність за результати, отримані в рамках проєкту.

Разом з тим, при проведенні процедур муніципальних закупівель та розподілі бюджетних коштів можуть виникнути перешкоди. В Україні поки що відсутня спеціальна система для закупівлі інновацій. Тривалість процедури на муніципальному рівні значно ускладнює та уповільнює цей процес.

Ефективною робочою моделлю є формула співфінансування для впровадження інноваційних рішень для міст: асигнування з муніципального бюджету + кошти донорів та / або важливих місцевих підприємств чи бізнесів. Ця модель була вперше широко застосована у проєкті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

Ще одним прикладом стало місто Біла Церква в Київській області. Члени команди Softuup та BOORYAK запропонували створити тут бульвар живих скульптур. Проєкт вдалося реалізувати протягом п’яти місяців після хакатону в 2019 році. Цей бульвар досі залишається візитною карткою міста та магнітом як для його мешканців, так і для туристів.

Організатором четвертого урбан-хакатону стала платформа СИНХРО ПРОСТІР за підтримки Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН в Україні, Посольства Нідерландів в Україні та українського відділення Міжнародної федерації нерухомості FIABCI.

Довідка:

СИНХРО ПРОСТІР – унікальна платформа для синхронізації діяльності спеціалістів із різних сфер (архітекторів, дизайнерів, ІТ-спеціалістів, інженерів, екологів) з метою спільної розробки та реалізації інноваційних проєктів у містах України та світу.

Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН в Україні – глобальна ініціатива ПРООН, спрямована на виявлення, розробку та масштабування інноваційних та стійких рішень для місцевих громад. Дев'яносто дві команди Лабораторій інноваційного розвитку ПРООН допомагають 112 країнам вирішувати проблеми розвитку XXI століття.

Партнери:

Ukrainian Smart City Digital Expo, WorldStartup, Український Фонд Стартапів, Європейська Школа Дизайну, TechUkraine, iHUB, IOT Ukraine, Асоціація відкритих міст, YEP! incubator, EO business incubator, 1991