Щоб змінювати своє місто на краще, мало про це говорити. Треба робити конкретні кроки. І це не так складно, як здається, переконаний Влад Дегтяренко, учасник ініціативи з пошуку природоорієнтованих рішень для міст «Сафарі для громад».

Влад Дегтяренко – студент, проєктний менеджер громадської організації СО ЕкоКлуб “Зелена Хвиля”. Минулоріч він долучився до «Сафарі для громад», організованого ПРООН в Україні та ГО «Агенти змін» у Києві. П’ять команд досліджували, як зробити один із старовинних районів столиці зеленішим і комфортнішим для містян, – і пропонували конкретні рішення, над втіленням яких працюватимуть.

Адаптуючи місто для людей

Під час «Сафарі для громад» команда Влада обрала для себе локацію на київському Подолі, яка виходить на автостраду. Вирушивши на місце і вимірявши т.зв. шумове забруднення, активісти виявили, що рівень шуму зашкалює: 80-100 децибелів – це майже вдвічі вище середнього показника шуму в офісі. Чистота повітря теж лишала бажати кращого. Жителі сусідніх кварталів скаржаться, що їм бракує зелених зон, немає куди піти погуляти з дітьми. Зрештою, вони або «ховаються» в себе у дворі, або змушені шукати зелені зони деінде.

«Нам хотілося, щоб люди мали де проводити час. Тому ми придумали зробити живу стіну. Таке озеленення – це набагато більше, ніж просто декор», – каже Влад. Пояснює, що жива стіна приглушує шум, забирає пил, створює додатковий затінок і стає затишним куточком, в якому приємно проводити час.

Всі ескізи й плани на живу стіну вже були готові, коли команда дізналася, що не зможе зробити це там, де планувала. Поряд із обраною локацією почали споруджувати міст. У «Київзеленбуді» їх попередили, що живий куточок можуть просто знести й порадили шукати іншу локацію.

Команда знову вийшла на сафарі – цього разу на пошуки нового місця для втілення своєї ідеї. Врешті-решт, таке місце знайшли – жива стіна «виросла» на набережній.

«Там хороший ґрунт, достатньо вологи, тож рослини зможуть краще прижитися», – пояснює Влад.

Жива стіна завдовжки 25 метрів виглядає по-іншому, ніж планувала собі команда, і стоїть в іншому місці. Але вона є – і це для Влада головне. «Звісно, це не на 100% те, що ми хотіли, але основне завдання виконано: стіна перешкоджає пилу, шуму та робить Набережно-Хрещатицьку вулицю комфортнішою».

Налагоджуючи партнерства

«Сафарі для громад», яке організували Лабораторія інноваційного розвитку ПРООН, «Агенти змін» та СО ЕкоКлуб “Зелена Хвиля” – це спроба зрозуміти, який реальний вплив можуть мати активісти на своє місто. Команди на власному досвіді переконалися: щоби чогось добитися, часом доводиться довго чекати зворотного зв’язку, декілька разів підряд стукати до різних кабінетів.

Влад розповідає, що через це в ході експерименту народилася ще одна ціль – перевірити, чи під силу невеликій групі студентів налагодити співпрацю з підприємствами й адміністраціями – і добитися бажаного. Перевірка виявилася успішною. «Ми довели своєю ініціативою, що це абсолютно реально – зрештою з вами підуть на контакт», – киває Влад.

Але чи не найбільшим викликом для хлопця стало те, що в процесі реалізації ініціативи команда розпалася. Через затримки члени команди або втрачали інтерес, або не мали часу й терпіння чекати, тож переключилися на інші проєкти. Проте це аж ніяк не зменшило мотивацію хлопця довести справу до кінця. «Навіть коли лишаєшся один, завжди можна знайти однодумців, які підтримають тебе і твою ідею», – каже Влад.

Не відступаючи від цілі на пів дорозі

Активіст запевняє, що кожному під силу робити маленькі кроки до великих змін у своєму місті: «Хіба ви не можете знайти на сайті комунального підприємства номер телефону, подзвонити й вирішити питання? Можете. Навіть коли ви одні». Важливо набратися терпіння й не залишати справу на пів дорозі. «Якщо ти облишиш свій задум, то краще точно не стане. Залишиться відчуття, що все даремно. І навпаки – коли доведеш справу до кінця, то і страх зникне, і з’явиться впевненість у своїх силах», – каже активіст.

Зараз Влад Дегтяренко вивчає фінанси в Києво-Могилянській академії. У СО ЕкоКлуб “Зелена Хвиля” він уже декілька років. Каже, що вступив в організацію, аби суміщати «приємне з корисним» й вірить, що досвід згодиться в майбутньому: «Якщо зараз популярний напрямок ІТ, то через десять років це буде екологія».

Влад каже, що жива стіна – живе підтвердження того, що кожен із нас здатен робити свій простір більш екологічним та комфортнішим: «Всі проєкти, які ти задумуєш, абсолютно реальні. Можна просто говорити, як сильно ти хочеш щось змінити, а можна піти в комунальне підприємство й вирішити це питання. У нас люди або бояться це робити, або їм бракує терпіння і часу. Своїм прикладом ми довели, що все можливо».

Дізнавайтеся більше про ініціативу ПРООН «Сафарі для громад» та п’ять експериментальних проєктів, які було запропроновано учасниками Сафарі у Києві.

Ви можете також долучитися до онлайн групи екологічно свідомих змінотворців.