У червні 2021 року відзначається десята річниця з того часу, як Рада ООН з прав людини одностайно прийняла Керівні принципи ООН з питань бізнесу. Десять років тому прийняття цих принципів стало значним кроком уперед у відповідь на порушення прав людини у сфері бізнесу. Але навіть кроки в правильному напрямку не завжди означають, що ми опинимося там, куди прагнемо потрапити. Саме тому ми маємо залишатися пильними, аби забезпечити дотримання прав людини в усіх бізнес-процесах в Україні.

Керівні принципи ООН із питань бізнесу та прав людини закликають уряди захищати права людини і вимагають, аби кожен бізнес, незалежно від розміру, форми чи сектору, поважав їх. Окрім того, ці принципи закликають як бізнеси, так і Уряд, забезпечити доступ до засобів правового захисту та відповідальність за порушення прав.

Я впевнена, що Уряд України працює в цьому напрямку, і хочу підкреслити той важливий факт, що бізнес та права людини були включені у нову Національну стратегію з прав людини на 2021-2023 рр. Ми готові та сподіваємося на співпрацю з Урядом щодо впровадження цієї стратегії.

Минулого року ПРООН оприлюднила результати третьої хвилі дослідження, яке оцінює, як змінюється розуміння та ставлення до прав людини в українському суспільстві. Дослідження виявило, що 17 % українців стикалися з порушенням робочих прав, а ще 15 % – з невиплатами заробітної плати. Такі порушення прав людини зазвичай відбуваються в тіньовому бізнесі, в якому, за офіційною статистикою, у 2019 році було зайнято 3,5 мільйонів людей. Серед інших порушень, що спостерігаються у тіньовій економіці, – примусова робота, різні форми дискримінації, нерівна оплата праці, нерівне ставлення, антисанітарні й небезпечні умови праці та майже відсутній соціальний захист.

Коли відбуваються подібні злочини – а це безумовно злочини – їхній негативний вплив поширюється не лише на постраждалих, а й на всіх українців. Так, одним із наслідків цього є масова міграція за кордон у пошуках гідної праці та кращих умов життя. Через це та інші фактори населення України, за попередніми оцінками, може скоротитися з 43,7 мільйонів у 2020 році до 35,2 мільйонів у 2050 році — а це майже 19,5 %.

Я переконана, що повага до прав людини в бізнесі може змінити цю тенденцію. Європейський Союз – найбільший ринок експорту для України, але його ще необхідно краще вивчити і розвинути. Під час цього процесу дуже важливо, аби Україна докладала тих самих зусиль, які робить ЄС, по дотриманню Керівних принципів, зокрема принципів ділової доброчесності. Це принесе значні переваги, такі як створення гідних робочих місць, сталий економічний розвиток, а це своєю чергою мотивуватиме українців залишатися в рідній країні.

Насамкінець я хочу наголосити на необхідності тісної співпраці та підтримки України для подальшого впровадження Керівних принципів ООН із питань бізнесу та прав людини. ПРООН готова продовжувати співпрацю з громадськістю та приватним сектором для ефективнішого відновлення після кризи, спричиненої пандемією COVID-19, і надалі сприяти сталому розвитку та відповідальному бізнесу, аби нікого не залишити поза увагою.