На Полтавщині відкрили центр для спортсменів з інвалідністю
13 September 2023
У залі для карате у Полтаві зібрались молоді спортсмени. Після короткого перепочинку почали знову тренуватись. Хтось вступає в поєдинок один з одним, інші — з уявним противником. Так до змагань готуються спортсмени з порушенням слуху, яких тренує Полтавська обласна дитячо-юнацька спортивна школа.
22-річна Єлизавета Бондар до карате займалась фігурним катанням та спортивним орієнтуванням. «Та це не був мій вибір, — каже Єлизавета, — туди мене відвели у дитинстві».
Якось у школі, де вона навчалась, учнів запросили на заняття з карате. Єлизаветі так сподобалося тренування, що вже згодом вона вмовила маму знову привести її до залу.
«У нас все проводиться через ігри. Їх це захоплює», — каже Микола Богодистий, головний тренер дефлімпійської збірної України з карате. «А потім починається і техніка, і боротьба».
Так 6 років тому Єлизавета змінила ковзани на кімоно. За цей період вже здобула кілька десятків нагород і впевненість в собі.
«Головне не застосовувати силу, а знати, що я можу це зробити. До того ж, коли я говорю, що я займаюсь карате, мене ніхто не може чіпати», — каже Єлизавета.
Єлизавета та інші спортсмени щодня тренуються по 2 години, відпрацьовуючи техніки «ката» і «куміте». Це ведення бою з уявним та реальним противником. На тренуваннях, зокрема, не обійтися без дзеркал.
«У мистецтві «ката» зчитується все — не тільки техніка тіла, але й емоції», — каже Єлизавета. «Ми повинні бачити, як ми виконуємо всі наші вправи. Дзеркало допомагає нам працювати над собою».
Через війну, каже тренер Микола Богодистий, багато що змінилося у спорті. Деякі міста — надто близько до лінії фронту, тож там тепер не до проведення змагань. До того ж, багато спортсменів тепер не в Україні. «Діти до 14 років поїхали з батьками за кордон», — каже Микола Богодистий.
Нині карате займаються 30 спортсменів — майже всі місцеві. Серед тих, хто переїхав до Полтави, — 23-річний Юрій Гайдученко. Він жив і навчався у Житомирі. До карате займався боротьбою та футболом, але вони не так припали до душі.
Вперше до залу хлопець потрапив в 11 років. Після чемпіонату у Житомирі його відібрали до команди у Полтаві, а вже згодом — до дефлімпійської збірної України.
«У нас велике навантаження. У нас дисципліна», — каже Юрій.
«На зборах перед чемпіонатами Європи, перед олімпіадами у нас тренування двічі на день. Це складно».
Перед змаганнями спортсмени зі всієї України з’їжджаються на тренувальні збори. Раніше для таких подій доводилось орендувати тренувальні зали. Нині ж спортивна школа проводитиме збори у власному приміщенні у Решетилівці, що на Полтавщині. Там розпочав роботу спортивно-реабілітаційний комплекс «Колос» для людей з інвалідністю. Його відкрили після масштабної реконструкції, яку розпочали ще у квітні 2021 року.
«Там чисте повітря і дуже великий зал — 6 татамі. Це спеціальне гумове покриття, без якого не можна провести ні змагань, ні тренувань», — каже тренер Микола Богодистий.
Будівлю відремонтували завдяки спільним зусиллям Європейського Союзу та його банку, Європейського інвестиційного банку, Міністерства розвитку громад територій та інфраструктури України, Полтавської обласної державної адміністрації та Програми розвитку ООН (ПРООН/ UNDP).
Тепер понад 300 дітей та молодих людей з порушеннями зору, слуху, фізичного та ментального розвитку, опорно-рухового апарату зможуть проходити реабілітацію чи тренуватися у цьому центрі. І йдеться не лише про карате. У центрі також буде легкоатлетичний стадіон, футбольне поле і майданчики для баскетболу та пляжного волейболу.
Будівля центру повністю інклюзивна — каже директор «Колосу» Сергій Котьман. Для людей з інвалідністю встановили ліфт, а на першому поверсі є санвузли та душові кабіни, обладнані спеціально для людей, які пересуваються за допомогою крісел колісних.
Спортивні зали, каже Сергій Котьман, відповідають світовим стандартам. Це дозволить спортсменам тренуватися у тих умовах, які будуть на змаганнях.
«Наші спортсмени і так показують добрі результати, — каже Сергій Котьман, — а так вони будуть непереможними».